Блог Євгена Крапивіна про кримінальну юстицію

Думаю, що всі бачили активність Генерального прокурора І. Венедиктової з повідомлення про підозру та звернення із оголошенням у міжнародний розшук різних публічних діячів рф, які активно підтримують війну (відповідальність за публічні заклики до посягання на територіальну цілісність чи недоторканність Україні, передбачена ст. 110 КК України). Так от почитав коментарі і реакцію суспільства. Зрозуміло, що всі підтримують, хто ближче до юридичної сфери – розуміє складність червоних карток (red notice) міжнародного розшуку, тож ставляться скептично до таких дій, але я про інші коментарі. Вразив один з них – « Оце Венедіктова хитра, не повідомляє про підозру Путіну, Шойгу, Лаврову, бо «хоче підлаштуватись під тих, хто переможе у війні »(!)» (цитую не дослівно).   Ось тут хотів би нагадати, чому Путіна, Шойгу, Лаврова чекає Міжнародний кримінальний суд (а для злочину агресії – спеціальний трибунал, здизайнований ad hoc ). Тому, що МКС не визнає імунітетів від кримінального переслідування. А

 ОРИГІНАЛ СТАТТІ СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ JUSTTALK . 24 березня Парламент втретє зібрався на засідання під час війни, ухваливши 24 закон та декілька постанов. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив, було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції.  Всі наведені закони (окрім проєтку Закону №7183) Парламент ухвалив за основу і в цілому (тобто одним читанням). Очікуємо на підписання проголосованих законів Головою ВРУ та Президентом. Традиційно робимо огляд ключових змін (з попередніми змінами можна ознайомитись –  3 березня ;  15 березня ). І. ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ   1.  №7183 : зміни стосовно особливостей досудового розслідування в умовах воєнного стану (здебільшого розширення Розділу ІХ-1 КПК України) Основні зміни вносяться до ст. 615 КПК України, а оскільки це вже третє, то не можемо не зробити застереження з боку юридичної техніки. Попри наявність окремого Розділу ІХ-1 КПК України, присвяченому предмету пропози

ОРИГІНАЛ СТАТТІ ДЛЯ JUSTTALK В умовах воєнного стану правова система держави продовжує функціонувати, зокрема органи правопорядку здійснюють розслідування кримінальних правопорушень. Мова йде не стільки про ті випадки, які мали місце до запровадження такого стану, а про нові – воєнні злочини, злочини проти власності, вчинені “мародерами”, диверсії, державні зради тощо. Це ті злочини, в яких треба діяти тут і зараз, а допит, як один з основних інструментів отримання та фіксації інформації, потребує вдосконалення. В чому саме? Євген Крапивін Юрій Бєлоусов Андрій Орлеан 23 березня, 2022 Значна кількість інформації доказового характеру має форму усних свідчень, особливо в частині доказування субʼєктивної сторони злочину, – ставлення особи до вчиненого нею діяння. Саме тому показання, отримані під час такої слідчої дії як допит, завжди мали велику цінність і вагу для сторін кримінального провадження. Поспілкувавшись з практиками системи кримінальної юстиції, можна зустріти різне ставлення д

Оригінал спеціально для JustTalk . 15 березня Парламент зібрався на друге засідання під час війни. Офлайн. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив, було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції. Даю коротку характеристику ключових змін: І. №7149: зміни до КПК України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав . Розділ ІХ-1 (особливості в умовах воєнного стану) КПК України доповнюється ст. 616 з такими положеннями: 1) у підозрюваної особи, яка тримається під вартою, зʼявляється право клопотати прокурору про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації. У разі, якщо прокурор не має заперечень, а особа придатна до військової служби – він звертається зі скасуванням тримання під вартою до слідчого судді; 2) якщо до особи застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, то вона має право звертатись д

Оригінал статті спеціально для JustTalk. Після захоплення перших військовополонених стало зрозуміло, що чинного нормативного регулювання недостатньо, адже місця для утримання військовополонених не створювались, порядку інтернування не існує та інших “звичних” для міжнародного права інститутів воєнного часу у нас немає. Тож це нормально підлаштовувати нормативне регулювання до воєнної дійсності, з якою ми вимушені мати справу з початком повномасштабної війни. Наступним кроком має стати удосконалення законодавства в частині розслідування воєнних злочинів, вирішення питання з інститутом інтернування іноземних осіб, які загрожують державі тощо. Міністерство оборони та Мінʼюст видали спільний  наказ від 10 березня 2022 року N 85/1117/5 «Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених», зареєстрований в МЮ за номером 1131/5 від 11.03.2022  (буде оприлюднений згодом). Наказ врегульовує типи місць, де утримуватимуться військовополонені, порядок поводження з ними та органи, від

Оригінал статті – спеціально для Justtalk На юридичному фронті Україна за тиждень війни уже звернулась до низки міжнародних інституцій кримінальної юстиції зі звинуваченнями Росії у військовій агресії та воєнних злочинах, а також розпочала розслідування на національному рівні. Ми спостерігаємо неочікувано швидку відповідь міжнародних інституцій у звʼязку із масштабами агресії, тож можна сказати, що Україна мобілізувала (enforced) вкрай неповороткі механізми міжнародного права. Ми вирішили зібрати до купи інформацію про всі звернення та реакцію на них для того, щоб кожен бачив зусилля юридичного фронту та перспективи притягнення до відповідальності держави-агресора, її керівництва та військових, які вчиняли воєнні злочини проти мирного населення. З точки зору “права Гааги” та “права Женеви”, які утворюють міжнародне гуманітарне право, ми говоримо про індивідуальну відповідальність за 1) воєнні злочини; 2) злочини проти людяності та відповідальність держави та її військово-політичного ке