Про недопустимість доказів, що зібрані "з порушенням правил підслідності" – позиція ВС нагадує єресь донатизму
Богословська наука говорить, що св. Тайни викликають свої наслідки ex opere operantis , а не ex opere operato – так християнська церква півтора тисячі років тому подолала єресь донатизму. Здається в чорашнє рішення , викладене в Постанові Об’єднаної палати Верховного Суду у справі № 640/5023/19 (Провадження № 51-2917 кмо 20) повернула стару дилему об’єктивності значення церкви та святості її служителя в нове русло – докази, зібрані різні органами досудового розслідування мають різну якість, незалежно від того, що органи досудового розслідування є частиною виконавчої влади держави та наділені однаковими повноваженнями. Так-так, саме в цьому проблема рішення по підслідності: чому доказ, зібраний, наприклад Нацполіцією, а потім фігурує в обвинувальному акті ДБР, якось гірше за доказ, зібраний ДБР? якщо він існує об’єктивно, незалежно від суб’єкта доказування? Я ще розумію, чому відомості отримані під насильством, які мають усний характер та висловлені не з волі підозрюваного, тягнуть за