Публікації

Показано дописи з міткою "докази"

Доктрина «inevitable discovery» по-українськи: як Верховний Суд розширює межі допустимості доказів у кримінальному провадженні?

Зображення
ОРИГІНАЛ СТАТТІ ДЛЯ JUSTTALK . Верховний Суд застосував у правовій позиції доктрину «неминучого виявлення» – «якщо відповідний доказ із неминучістю був би отриманий незалежно від порушення прав підозрюваного, такий доказ може бути визнаний допустимим» ( Постанова ВС 26 вересня 2022 р., справа № 737/641/17 ). Доктрина «неминучого виявлення» (inevitable discovery) запозичена із практики Верховного Суду США (Nix v. Williams (1984)). При цьому вона критикується з позиції сторони захисту, адже за умови її недобросовісного застосування судами може відбутись легітимація порушень з боку сторони обвинувачення. Саме тому варто детальніше проаналізувати та відповісти на питання, чи можливі винятки з пануючої в Україні доктрини «плодів отруйного дерева». За класичним визначенням «неминучість» виявлення полягає в тому, що доказ було б виявлено в будь-якому разі, не зважаючи на незаконний характер його отримання [1] . Ця доктрина є одним з винятків із поширеної доктрини «плодів отруйного дерева» (fr...

Допити в умовах воєнного стану: особливості фіксації інформації та необхідність змін до законодавства (у співаторстві з Ю. Бєлоусовим та А. Орлеаном)

Зображення
ОРИГІНАЛ СТАТТІ ДЛЯ JUSTTALK В умовах воєнного стану правова система держави продовжує функціонувати, зокрема органи правопорядку здійснюють розслідування кримінальних правопорушень. Мова йде не стільки про ті випадки, які мали місце до запровадження такого стану, а про нові – воєнні злочини, злочини проти власності, вчинені “мародерами”, диверсії, державні зради тощо. Це ті злочини, в яких треба діяти тут і зараз, а допит, як один з основних інструментів отримання та фіксації інформації, потребує вдосконалення. В чому саме? Євген Крапивін Юрій Бєлоусов Андрій Орлеан 23 березня, 2022 Значна кількість інформації доказового характеру має форму усних свідчень, особливо в частині доказування субʼєктивної сторони злочину, – ставлення особи до вчиненого нею діяння. Саме тому показання, отримані під час такої слідчої дії як допит, завжди мали велику цінність і вагу для сторін кримінального провадження. Поспілкувавшись з практиками системи кримінальної юстиції, можна зустріти різ...

Про недопустимість доказів, що зібрані "з порушенням правил підслідності" – позиція ВС нагадує єресь донатизму

Зображення
Богословська наука говорить, що св. Тайни викликають свої наслідки ex opere operantis , а не ex opere operato – так християнська церква півтора тисячі років тому подолала єресь донатизму. Здається в чорашнє рішення , викладене в Постанові Об’єднаної палати Верховного Суду у справі № 640/5023/19 (Провадження № 51-2917 кмо 20)  повернула стару дилему об’єктивності значення церкви та святості її служителя в нове русло – докази, зібрані різні органами досудового розслідування мають різну якість, незалежно від того, що органи досудового розслідування є частиною виконавчої влади держави та наділені однаковими повноваженнями. Так-так, саме в цьому проблема рішення по підслідності: чому доказ, зібраний, наприклад Нацполіцією, а потім фігурує в обвинувальному акті ДБР, якось гірше за доказ, зібраний ДБР? якщо він існує об’єктивно, незалежно від суб’єкта доказування? Я ще розумію, чому відомості отримані під насильством, які мають усний характер та висловлені не з волі підозрюваного, тягнут...