Парламент під час війни. Друге засідання: що зміниться у кримінальній юстиції?


Оригінал спеціально для JustTalk.

15 березня Парламент зібрався на друге засідання під час війни. Офлайн. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив, було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції.


Даю коротку характеристику ключових змін:


І. №7149: зміни до КПК України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав.

Розділ ІХ-1 (особливості в умовах воєнного стану) КПК України доповнюється ст. 616 з такими положеннями:

1) у підозрюваної особи, яка тримається під вартою, зʼявляється право клопотати прокурору про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації. У разі, якщо прокурор не має заперечень, а особа придатна до військової служби – він звертається зі скасуванням тримання під вартою до слідчого судді;

2) якщо до особи застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, то вона має право звертатись до слідчого судді зі зміною запобіжного заходу на особисте зобовʼязання, виходячи зі стану ведення воєнних дій;

3) якщо до особи застосовано запобіжний захід у вигляді застави, то можна клопотати про зміну на особисте зобовʼязання, а кошти підуть на потреби Збройних Сил України.


ІІ. №7148: зміни до КПК України стосовно підвищення ефективності кримінального провадження щодо кіберзлочинів, а також інших кримінальних правопорушень, пов’язаних із комп’ютерними даними.

Доволі великий і комплексний законопроєкт, в якому багато змін, які обґрунтовуються необхідністю гармонізації із Конвенцією про кіберзлочинність. Простіше ознайомитись із переліком в добре виписаній пояснювальній записці. Виглядає так, що автори «скористались моментом», хоча зауважу, що зміни до ст. 208 КПК України суттєво спрощують проблеми із затриманням «диверсантів», які постали перед органами правопорядку сьогодні.

Основне:

- новий вид заходів забезпечення кримінального провадження – термінове збереження інформації (п. 51 ч. 2 ст. 131, глава 151, п. 12 ч. 1 ст. 303 КПК України), що здійснюється на підставі постанови слідчого, прокурора на строк до 90 діб з можливістю продовження;

- запроваджується така слідча (розшукова) дію як отримання інформації щодо електронних комунікацій (ст. 245-1 – 245-4 КПК України), яка проводиться на підставі постанови слідчого, прокурора. У звʼязку з цим змінюється статус спеціаліста: він може надавати довідки у випадках, коли залучається для проведення вказаного дослідження інформації;

- запроваджується така слідча (розшукова) дія як зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису (ст. 245-5 КПК України), яка проводиться на підставі постанови слідчого, прокурора і стосується винятково фото- або кінозйомки, відеозапису, які було здійснено в публічно доступних місцях, в тому числі в автоматичному режимі;

- більше не потрібен дозвіл слідчого судді установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу), за заявою його власника (ст. 268 КПК України);

- уточнюються у п. 1 - 3 ч. 1 208 КПК України підстави для затримання і надається можливість затримання особи не тільки відразу після вчинення злочину, а із часом, якщо очевидець, зокрема потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме певна особа вчинила відповідне правопорушення;

- право затримувати за п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України розповсюджується на всі органи досудового розслідування, у випадках вчинення тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, а також тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами I, II, IV, IX, XX Особливої частини КК України (нагадую – Розділу І (проти нацбезпеки); ІІ (проти життя та здоровʼя); ІV (проти статевої свободи та статевої недоторканості), IX (проти громадської безпеки), XX (воєнні злочини)), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі. Тобто т.з. «НАБУшне» затримання для доволі великої кількості злочинів. До речі, конституційність такого положення перевіряється з січня 2017 року Конституційним Судом України.


ІІІ. №7147: особливості діяльності та додаткові повноваження поліції в умовах воєнного стану.

Вносяться зміни до законів «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» для забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану.

Основне:

1) удосконалюються повноваження стосовно комунікації з органами влади – відповіді на запити, направлені в органи місцевого самоврядування тощо;

2) покладення на поліцію функції конвоювання осіб, затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, узятих під варту, обвинувачених або засуджених до позбавлення волі, а також охороняє їх у залі суду;

3) зміни стосовно роботи з вибухотехніками, техніко-криміналістичним забезпечення місця огляду подій тощо;

4) удосконалення положень стосовно збору біометричних даних (фактично збільшення переліку даних, що можуть відбиратись у затриманих осіб);

5) додаткові підстави для перевірки документів та зупинки транспортних засобів осіб, стосовно яких є підозра в тому, що вони залишили місце для утримання військовополонених;

6) спрощення і часткове зупинення окремих процедур стосовно первинної підготовки, атестації, переміщення поліцейських тощо;

7) стосовно дисциплінарної процедури – Дисциплінарний статут доповнюється новим розділом, який визначає особливості проведення в Нацполіції службового розслідування в період дії воєнного стану;

8) тощо.


ІV. №7145: закріплення поняття «бойового імунітету» – правовий захист військового командування, військовослужбовців, ТРО, працівників правоохоронних органів.

Зміни вносяться до Кримінального кодексу України, законів «Про оборону України» та «Про правовий режим воєнного стану», статутів ЗСУ.

Категорія «бойовий імунітет» виключає кримінальну-протиправність діяння, яке повʼязане із виконанням обовʼязку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (доповнення Кодексу ст. 43-1).

На перший погляд, складно сказати наскільки такі зміни є просто імплементацією положень міжнародного гуманітарного права (фактично мова йде про «привілеї/імунітет» комбатанта), чи передбачають додаткові положення. Проте загальний намір законодавця зрозумілий.


 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Допити в умовах воєнного стану: особливості фіксації інформації та необхідність змін до законодавства (у співаторстві з Ю. Бєлоусовим та А. Орлеаном)

Джозеф Раз та його місце в філософії і теорії права (до річниці смерті)

Дещо про юридичні аспекти війни – геноцид “жителів Донбасу” чи геноцид українського народу?