Публікації

Показано дописи з міткою "недопустимість доказів"

Доктрина «inevitable discovery» по-українськи: як Верховний Суд розширює межі допустимості доказів у кримінальному провадженні?

Зображення
ОРИГІНАЛ СТАТТІ ДЛЯ JUSTTALK . Верховний Суд застосував у правовій позиції доктрину «неминучого виявлення» – «якщо відповідний доказ із неминучістю був би отриманий незалежно від порушення прав підозрюваного, такий доказ може бути визнаний допустимим» ( Постанова ВС 26 вересня 2022 р., справа № 737/641/17 ). Доктрина «неминучого виявлення» (inevitable discovery) запозичена із практики Верховного Суду США (Nix v. Williams (1984)). При цьому вона критикується з позиції сторони захисту, адже за умови її недобросовісного застосування судами може відбутись легітимація порушень з боку сторони обвинувачення. Саме тому варто детальніше проаналізувати та відповісти на питання, чи можливі винятки з пануючої в Україні доктрини «плодів отруйного дерева». За класичним визначенням «неминучість» виявлення полягає в тому, що доказ було б виявлено в будь-якому разі, не зважаючи на незаконний характер його отримання [1] . Ця доктрина є одним з винятків із поширеної доктрини «плодів отруйного дерева» (fr...

Про недопустимість доказів, що зібрані "з порушенням правил підслідності" – позиція ВС нагадує єресь донатизму

Зображення
Богословська наука говорить, що св. Тайни викликають свої наслідки ex opere operantis , а не ex opere operato – так християнська церква півтора тисячі років тому подолала єресь донатизму. Здається в чорашнє рішення , викладене в Постанові Об’єднаної палати Верховного Суду у справі № 640/5023/19 (Провадження № 51-2917 кмо 20)  повернула стару дилему об’єктивності значення церкви та святості її служителя в нове русло – докази, зібрані різні органами досудового розслідування мають різну якість, незалежно від того, що органи досудового розслідування є частиною виконавчої влади держави та наділені однаковими повноваженнями. Так-так, саме в цьому проблема рішення по підслідності: чому доказ, зібраний, наприклад Нацполіцією, а потім фігурує в обвинувальному акті ДБР, якось гірше за доказ, зібраний ДБР? якщо він існує об’єктивно, незалежно від суб’єкта доказування? Я ще розумію, чому відомості отримані під насильством, які мають усний характер та висловлені не з волі підозрюваного, тягнут...

СЛІДЧІ ПОКАЗАННЯ ЧИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ДОПИТ? (amicus curiae для Верховного Суду; у співавторстві з В. Петраковським)

Зображення
ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Найближчим часом Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне справу, яка суттєво вплине на характер кримінального провадження в цілому, а й відтак — ледь не на кожне окреме кримінальне провадження. Суддям касаційної інстанції доведеться вирішити, який підхід до використання показань (пояснень), наданих стороні обвинувачення на досудовій стадії, пасує національній системі кримінального правосуддя: той, поступ якого автори проєкту КПК хотіли перервати, чи той, якому автори проєкту КПК намагалися дати дорогу. Нагадаємо, що у пояснювальній записці до проєкту чинного КПК (реєстр.  № 9700  від 13 січня 2012 року), зокрема, зазначено: «Проект КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також  шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які бул...