Про імунітет від кримінального переслідування найвищих посадових осіб держави
Думаю, що всі бачили активність Генерального прокурора І. Венедиктової з повідомлення про підозру та звернення із оголошенням у міжнародний розшук різних публічних діячів рф, які активно підтримують війну (відповідальність за публічні заклики до посягання на територіальну цілісність чи недоторканність Україні, передбачена ст. 110 КК України). Так от почитав коментарі і реакцію суспільства. Зрозуміло, що всі підтримують, хто ближче до юридичної сфери – розуміє складність червоних карток (red notice) міжнародного розшуку, тож ставляться скептично до таких дій, але я про інші коментарі. Вразив один з них – « Оце Венедіктова хитра, не повідомляє про підозру Путіну, Шойгу, Лаврову, бо «хоче підлаштуватись під тих, хто переможе у війні »(!)» (цитую не дослівно). Ось тут хотів би нагадати, чому Путіна, Шойгу, Лаврова чекає Міжнародний кримінальний суд (а для злочину агресії – спеціальний трибунал, здизайнований ad hoc ). Тому, що МКС не визнає імунітетів від кримінального переслідування...