Блог Євгена Крапивіна про кримінальну юстицію

  ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ ДЛЯ JUSTTALK. Система «Custody Records» активно впроваджується в Україні з 2016 року. Від самої ідеї, запозиченої з досвіду британських поліцейських, і пілотних проєктів в окремих ізоляторах тимчасового тримання, ця система стала обов’язковою до впровадження в усіх ІТТ та відділеннях поліції й, незважаючи на проблеми воєнного часу, продовжує розвиватись. 24 травня 2022 року МВС видало Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми Custody Records, яка розпочала нормативне регулювання окремих частин цієї системи. Ця стаття має на меті проаналізувати відповідність Інструкції та стану нормативного регулювання тим ідеям, які роками впроваджувались Управлінням дотримання прав людини Національної поліції разом із громадянським суспільством. Йдеться не про критику, а про шляхи вдосконалення та подальшого розвитку Custody Records в Україні. ПЕРЕДІСТОРІЯ Щоб забезпечити гарантії базових прав затриманих та унеможливити безпідставні звинувачення поліцейських...

 Стаття підготовлена у співавторстві з Олександром Марусяком для liga.net . Звільнення Генерального прокурора Хронологія подій 17 липня 2022 року Президент підписав укази: (1)  "Про відсторонення від посади Генерального прокурора" , відповідно до якого І. Венедіктова була відсторонена від посади Генерального прокурора”; (2)  "Про покладення виконання обов'язків Генерального прокурора" , яким виконання обов'язків Генерального прокурора покладено на О. Симоненка. 18 липня заступник керівника Офісу Президента А. Смирнов під час єдиного телемарафону  заявив , що відсторонення І. Венедіктової не означає її звільнення, а лише припинення повноважень на час перевірок. 19 липня у Верховній Раді був зареєстрований проєкт Постанови про надання згоди на звільнення Президентом України І. Венедіктової з посади Генерального прокурора ( реєстр. № 7567 ) - Президент вніс пропозицію щодо надання Верховною Радою згоди на звільнення І. Венедіктової з посади Генерального прокуро...

  Статтю підготовлено для JustTalk . 4 липня в м. Лугано (Швейцарія) було представлено  План відновлення України , залучення ресурсів на виконання якого відбувається уже зараз. Серед іншого План, розроблений Національною радою з питань відновлення (пропозиції куди мені також випала честь подавати), має розділ «Юстиція», який торкається питань розвитку системи кримінальної юстиції в умовах/після завершення збройного конфлікту. Цей матеріал не ставить за мету детальний аналіз цього блоку, а є лише деякими рефлексіями стосовно його змісту з огляду на суспільний запит на справедливість. Почнемо з довоєнної історії: починаючи з 2019 року активно тривала розмова про  необхідність ухвалення Концепції реформи кримінальної юстиції  – документу, яким було б продовжено гарну традицію планування, закладену ще у 2008 році  відповідною Концепцією , яка була успішно виконана (мова йшла і про новий КПК України, і про кримінальні проступки, і про новий дизайн органів правопорядк...

ОРИГІНАЛ СТАТТЯ ДЛЯ JUSTTALK . 8 червня 2022 року Другий Сенат Конституційного Суду України ухвалив  Рішення №3-р(ІІ)/2022  за конституційною скаргою Кротюка О. –  визнано неконституційною таку підставу закриття кримінального провадження як набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, яке вчинене особою  (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України). Відповідне  положення втрачає чинність через три місяці  після набрання чинності Рішення КСУ, а Верховна Рада має привести у відповідність до Конституції юридичний механізм закриття кримінального провадження в такому випадку. Загалом я погоджуюсь з Рішенням КСУ в частині висновку про неконституційність; водночас, не погоджуюсь з аргументацією цієї неконституційності.  Далі спробую пояснити в чому проблема рішення, розібравши аргументи суду та висновок, який він робить. ПРОБЛЕМА На думку Суду, неконституційним є положення п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме така підстава для закриття...

 Оригінал статті спеціально для JustTalk . Розслідування воєнних злочинів перебуває в центрі уваги суспільства з огляду на необхідність відновлення справедливості як під час війни, так і після перемоги. Водночас для юристів нерідко розслідування цієї категорії справ залишається tabula rasa, коли мова заходить про міжнародне гуманітарне та кримінальне право. Одне зі складних питань – кваліфікація дій російської армії, яка, на жаль, інколи бере в полон та завдає смерті нашим військовослужбовцям. Існують різні підходи до юридичної оцінки таких дій і ми збираємось їх розглянути в цій статті з урахуванням тих проблем, що склались на практиці за останні три місяці. З 2014 року правова система України потроху адаптовувалась до вимог воєнного часу: починаючи від запровадження інституту розслідування in absentia в кримінальне процесуальне законодавство та затвердження Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в ЗСУ до створення профільного Департаменту протидії...