Дещо про юридичні аспекти війни – Путін в Гаазі

Дещо про юридичні аспекти війни – Путін в Гаазі

(особиста думка неспеціаліста з міжнародного права)

Україна подала позов проти РФ за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії до Міжнародного Суду ООН в Гаазі (ICJ– in English). Нагадаю, що Путін використовує як привід для спецоперації (війни) такий causus beli як геноцид, які чинить влада України на російськомовним населенням. Це цинічне викривлення змісту цього страшного злочину і жодним чином не виправдовує військову агресію.

«Вимагаємо притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії. Просимо суд негайно наказати РФ припинити військові дії та призначити слухання вже наступного тижня» – зазначив Зеленський.

Про складні, але ймовірні юрисдикційні перспективи, уже написав фахівець у сфері МГП Марко Мілановіч (Великобританія): "To be clear I’m not saying that Ukraine would win on this argument that Russia’s genocidal disinformation is an internationally wrongful act under the Genocide Convention, but it’s most likely enough to get the Court to issue provisional measures. Not that Russia is likely to comply, but still – rhetorically and symbolically there is some power to this. But let’s see, maybe my initial take on this is completely wrong and they have some third argument on the cards I haven’t foreseen" (Щоб було зрозуміло, я не кажу, що Україна виграє в цьому аргументі про те, що російська дезінформація щодо геноциду є міжнародно протиправним актом відповідно до Конвенції про геноцид, але цього, швидше за все, достатньо, щоб змусити Суд ухвалити тимчасові заходи. Не те, щоб Росія, швидше за все, підкориться, але все ж – риторично і символічно в цьому є якась сила. Але давайте подивимося, можливо, моє початкове ставлення до цього абсолютно неправильне, і у них є якийсь третій аргумент, якого я не передбачав).

——

Водночас у Гаазі розташований Міжнародний кримінальний суд (МКС – ICC in English) – перший постійно діючий правовий інститут (суд), в якому притягують до відповідальності за (1) геноцид, (2) воєнні злочини, (3) злочини проти людяності та (4) воєнну агресію/агресію індивіда (the crime of agression).

Будь-яка особа, яка вчиняє такі злочини, у тому числі шляхом надання наказу, підбурювання чи сприяння іншим чином у вчиненні цих злочинів, може бути притягнута до відповідальності перед Судом з повною повагою до принципу компліментарностi. Необхідно, щоб усі сторони конфлікту поважали свої зобов'язання за міжнародним гуманітарним правом (із заяви прокурора МКС, пана Каріма А.А. стосовно ситуації в Україні (25.02.22).

Наразі Україна не ратифікувала Римський статут, документ на підставі якого діє Суд, проте визнала юрисдикцію МКС***. Тож Україна фіксує злочини. Когось вийде притягнути до відповідальності тут, за національним законодавством, за порушення правил і звичаїв ведення війни (ст. 438 КК), а до когось дотягнемось через МКС.

Детальніше про воєнні злочини та як можна допомогти органам влади їх фіксувати дивіться у памʼятці від правозахисних організацій.

——

Знаю, що мало хто вірить в дієвість міжнародного права і що є якісь перспективи в Мжнародному Суді ООН (ICJ) чи МКС )(ICC). Особливо в умовах, коли Росія як член РадБезу ООН шантажує цю організацію, а стосовно МКС не визнає юрисдикцію над своєю країною.

Проте це загальна проблема міжнародного права – фактично це джентельменська угода з принципом pacta sunt servanda, тобто договори мають виконуватись. Якщо Путін не джентельмен, а покидьок, то дієвість правил зводиться до мінімуму.

Проте не до нуля, треба мати надію і використовувати усі механізми юридичного, тобто цивілізованого, захисту від агресії.

Вірю, що Офіс Генпрокурора, МЗС та інші компентентні органи доведуть справу до кінця на міжнародному кримінально-юстиційному фронті рано чи пізно.

Слава Україні! Слава захисникам і захисницям України!

---

***Україна підписала Римський статут у 2000 році, проте досі його не ратифікувала. При цьому 4 лютого 2015 року Верховна Рада заявила про визнання юрисдикції МКС, а 8 вересня 2015 року МЗС звернулось з декларацією про визнання юрисдикції МКС. З цього моменту МКС може здійснювати свою юрисдикцію та розслідувати будь-які акт геноциду, злочини проти людства або воєнні злочини, вчинені на території України починаючи з 20 лютого 2014 року. 30.06.2019 набрала чинності частина 6 статті 124 Конституції України, в якій говориться, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду».

Чому не ратифікувала? Найбільша проблема це невідповідність нашого кримінального законодавства в частині воєнних злочинів його вимогам. Саме тому у травні 2021 року Верховна Рада ухвалила проєкт Закону №2689, який з червня того ж року очікує підпису Президента. Як тільки це буде зроблено і Україна ратифікує Римський статут, проце притягнення до відповідальності Путіна і його посібників пришвидшиться. До цього на політичному рівні ухвалення цього законопроєкту блокувалось, частково через нерозуміння актуальності проблеми, частково через хибну думку про те, що українських комбатантів в зоні АТО/ООС теж притягнуть до відповідальності, що спростовують більшість юристів-міжнародників з посиланням на обмеженість ресурсів Суду та гібридність війн у сучасному суспільстві.