«Правила Мендеса» українською

Цього року у світі процесуального інтервʼю (методика отримання інформації під час розслідування злочину, яка застосовується до підозрюваних, потерпілих, свідків) відбулось дві значні події:

1. На 14му Конгресі ООН із запобігання катувань та кримінальної юстиції (7-12 березня) було ухвалено Кіотську декларацію, в якій у частині вдосконалення процедур кримінальних розслідувань рекомендується заохочувати впровадження та поширення успішної практики застосування законних та науково обґрунтованих методів допиту, тобто процесуального інтервʼю. Тобто це не просто успішний досвід окремих країн, а загально-визнаний тренд у кримінальній юстиції всього світу. Кіотська декларація.

2. Після майже 4х років дослідження провідні організації у цій сфері презентували «Принципи проведення ефективного розслідування та збору інформації» (Principles in Effective Interviewing), які отримали скорочену назву «Принципи Мендеса» (Mendez Principles), адже Хуан Мендес був спецдоповідачем ООН з питань катувань (2010-2016) і доклав багато зусиль до впровадження ненасильницьких методів збору інформації з метою отримання доказів для цілей кримінального правосуддя. Принципи.

І от сьогодні опублікований переклад Принципів українською, підготовлений командою, яка впроваджує процесуальне інтервʼю в Україні.

Про що ж кожен з принципів?

1) про основи: Проведення ефективних інтерв'ю спирається на наукові, правові та етичні основи.

2) про практику: Ефективне процесуальне інтерв'ю — це всебічний процес збору точної та достовірної інформації за умови забезпечення відповідних правових гарантій.

3) про вразливість: Ефективне інтерв'ю вимагає виявлення та задоволення потреб опитуваних, що перебувають у ситуаціях вразливості.

4) про навчання: Процесуальне інтерв'ю — це професійна діяльність, яка вимагає спеціального навчання.

5) про підзвітність: Для ефективного інтерв'ю потрібні прозорі та підзвітні установи.

6) про реалізацію: Запровадження ефективного інтерв'ю потребує жорстких національних заходів.



Звісно, на перший погляд ці принципи здаються не новими, а будь-який слідчий прекрасно знає психологічні методи як налаштувати особу на повідомлення тієї інформації, яка необхідна. А в умовах перевантаженості яка різниця є там психологічний тиск чи немає, все ж по закону…

Проте в цьому і полягає відмінність процесуального інтервʼю – науково доведено, що насильство створює ефект хибної памʼяті (false memory), адже жертва намагається повідомити будь-що, аби від неї відчепились. А якщо це не фізичне насильство, то просто закривається і не налаштована на повідомлення будь-якої інформації (особливо актуально для свідків та потерпілих).

Тож процесуальне інтервʼю це інструмент, який застосовується у складних справах, за наявності часу і мети розвʼязати складну задачу. Це не про крадіжки чи некваліфіковані шахрайства, де все зрозуміло, а нетипові провадження, де дійсно є проблема і тільки отримання інформації від особи може допомогти завершити розслідування.

Про це багато можна почитати в літературі, не буду переказувати. Головне зрозуміти, що це методика/інструмент, який матиме користь у вмілих руках і залишиться балаканиною про «треба добре ставитись до підозрюваного» у невмілих.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Допити в умовах воєнного стану: особливості фіксації інформації та необхідність змін до законодавства (у співаторстві з Ю. Бєлоусовим та А. Орлеаном)

Джозеф Раз та його місце в філософії і теорії права (до річниці смерті)

Дещо про юридичні аспекти війни – геноцид “жителів Донбасу” чи геноцид українського народу?