Блог Євгена Крапивіна про кримінальну юстицію

Аналіз перших трьох місяців дії кримінальних проступків в Україні . Доповідь (59 стор.) Підготовлено Євгеном Крапивіним, в рамках проєкту Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України» Публікація охоплює як загальні відомості про кримінальні проступки (процесуальний аспект), загальний вплив на ефективність досудового розслідування, так і оцінку ризиків порушення прав людини, які були викладені міжнародними консуальнтами Ради Європи. Нижче наводжу ключові тези: 1. Чинна редакція законодавства про кримінальні проступки не відповідає всім критичним зауваженням експертів Ради Європи, висловленим у Висновку Генерального директорату з прав людини та верховенства права DGI (2018) до законопроекту 7279-д перед другим читанням у парламенті. 2. Найбільше занепокоєння стосувалось права на захист та спрощеної процедури збирання доказів без забезпечення процесуальних гарантій підозрюваного. Закон передбачає, що спрощене провадження можливе лише за наявності письмової за...

 ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ На наше щире переконання, в українському медійному просторі бракує дискусії про те, як змінилась структура злочинності під час карантину, які світові тренди зачепили нашу країну та які нові виклики постали перед органами правопорядку. Цією публікацією ми сподіваємося розпочати таку дискусію на платформі JustTalk. Ця стаття ґрунтується на прочитанні двох публікацій спеціального випуску [1]  наукового журналу « Crime  Science» (Велика Британія), присвяченого питанням  COVID-19 та злочинності, а саме публікацій: 1) про соціальне дистанціювання, локдаун та «мобільну еластичність злочинності» [2] ; 2) про практики висвітлення своєї роботи британською поліцією в Twitter [3]  (аналог наших нескінченних релізів на сайті Нацполіції, правда, з можливістю інтеракції з користувачем). 11 березня 2020 року Всесвітня організація здоров’я (WHO) оголосила про «глобальну пандемію» коронавірусу. У березні багато європейських країн ввели повний «локдаун»: ...

ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Нещодавно Вища рада правосуддя  вирішила рекомендувати  Державній судовій адміністрації та Раді суддів застосовувати  показники середньої тривалості розгляду судових справ  для суддів різних юрисдикцій та інстанцій. Такі показники включають також коефіцієнти складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів, викладені у  Звіті  Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). З огляду на актуальні проблеми діяльності слідчих суддів ми хотіли би зупинитись детальніше саме на середній тривалості розгляду питань (клопотань), які ставляться перед слідчим суддею в межах судового контролю за дотриманням процесуальних гарантій в кримінальному провадженні. Так, відповідно до показників,   середня тривалість розгляду клопотань слідчим суддею місцевого суду складає 91 хвилину , своєю чергою апеляційного – 81 хвилину. При чому, для слідчого судді місцевого суду строк...

 ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Вісім років тому кримінальний процес зазнав концептуальних змін, хоча перехід від Кримінально-процесуального кодексу 1960 року до Кримінального процесуального кодексу 2012 р. (зауважте, навіть назви кодексів різні) відбувається досі. Не як перехід від одного нормативно-правового акту до іншого, а як від одних засад кримінального провадження до інших або від обвинувального ухилу (accusatory bias) до змагального процесу. Разом з тим, недостатньо ухвалити якісне законодавство для зміни фактичних відносин у суспільстві. Багато що залежить від їхньої імплементації в повсякденну роботу органів правопорядку та прокуратури, з чим у нас, як завжди, є проблеми. Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності запропонував чергові зміни до КПК України, яких, м’яко кажучи, було вже багато. Мова йде про  проєкт Закону № 3009а від 26.08.2020 р. , ініціаторами якого є ключові члени Комітету. Оскільки він викликав немало дискусій в професійному середовищі, хотіло...

ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Найближчим часом Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне справу, яка суттєво вплине на характер кримінального провадження в цілому, а й відтак — ледь не на кожне окреме кримінальне провадження. Суддям касаційної інстанції доведеться вирішити, який підхід до використання показань (пояснень), наданих стороні обвинувачення на досудовій стадії, пасує національній системі кримінального правосуддя: той, поступ якого автори проєкту КПК хотіли перервати, чи той, якому автори проєкту КПК намагалися дати дорогу. Нагадаємо, що у пояснювальній записці до проєкту чинного КПК (реєстр.  № 9700  від 13 січня 2012 року), зокрема, зазначено: «Проект КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також  шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які бул...