Блог Євгена Крапивіна про кримінальну юстицію

ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Нещодавно Вища рада правосуддя  вирішила рекомендувати  Державній судовій адміністрації та Раді суддів застосовувати  показники середньої тривалості розгляду судових справ  для суддів різних юрисдикцій та інстанцій. Такі показники включають також коефіцієнти складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів, викладені у  Звіті  Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). З огляду на актуальні проблеми діяльності слідчих суддів ми хотіли би зупинитись детальніше саме на середній тривалості розгляду питань (клопотань), які ставляться перед слідчим суддею в межах судового контролю за дотриманням процесуальних гарантій в кримінальному провадженні. Так, відповідно до показників,   середня тривалість розгляду клопотань слідчим суддею місцевого суду складає 91 хвилину , своєю чергою апеляційного – 81 хвилину. При чому, для слідчого судді місцевого суду строк...

 ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Вісім років тому кримінальний процес зазнав концептуальних змін, хоча перехід від Кримінально-процесуального кодексу 1960 року до Кримінального процесуального кодексу 2012 р. (зауважте, навіть назви кодексів різні) відбувається досі. Не як перехід від одного нормативно-правового акту до іншого, а як від одних засад кримінального провадження до інших або від обвинувального ухилу (accusatory bias) до змагального процесу. Разом з тим, недостатньо ухвалити якісне законодавство для зміни фактичних відносин у суспільстві. Багато що залежить від їхньої імплементації в повсякденну роботу органів правопорядку та прокуратури, з чим у нас, як завжди, є проблеми. Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності запропонував чергові зміни до КПК України, яких, м’яко кажучи, було вже багато. Мова йде про  проєкт Закону № 3009а від 26.08.2020 р. , ініціаторами якого є ключові члени Комітету. Оскільки він викликав немало дискусій в професійному середовищі, хотіло...

ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Найближчим часом Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне справу, яка суттєво вплине на характер кримінального провадження в цілому, а й відтак — ледь не на кожне окреме кримінальне провадження. Суддям касаційної інстанції доведеться вирішити, який підхід до використання показань (пояснень), наданих стороні обвинувачення на досудовій стадії, пасує національній системі кримінального правосуддя: той, поступ якого автори проєкту КПК хотіли перервати, чи той, якому автори проєкту КПК намагалися дати дорогу. Нагадаємо, що у пояснювальній записці до проєкту чинного КПК (реєстр.  № 9700  від 13 січня 2012 року), зокрема, зазначено: «Проект КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також  шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які бул...

ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Зменшення населення пенітенціарних установ — загальносвітовий тренд в умовах пандемії коронавірусу у світі. На відміну від громадян, які завжди можуть піти на самоізоляцію, дотримуватися обмежувальних заходів, як-от соціального дистанціювання, та використовувати засоби індивідуального захисту, засуджені особи або такі, які чекають вироку суду, позбавлені такої можливості. Просто фізично неможливо дотриматися дистанції, засобів захисту не вистачає для всіх, а можливість зміцнення імунітету не передбачена чинним законодавством. Тож у пенітенціарних установах є величезний ризик поширення вірусу COVID-19, а підозрювані, обвинувачені та засуджені особи не мають змоги вжити заходів, щоб захиститися від нього. Амністія — найпоширеніший інструмент для запобігання захворюванням у в’язницях та слідчих ізоляторах. У всьому світі звільняють окремі категорії осіб (щодо тих, кому залишилося небагато, щодо засуджених за дрібні злочини активніше застосовується механізм УДО, звільня...

 ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Україна продовжує послаблювати обмежувальні заходи, впроваджені на час карантину, але чи пов’язано це з покращенням епідеміологічної ситуації? Така ситуація спостерігається у всьому світі, адже, з одного боку, поширення захворюваності справді вдається стримувати, а з іншого — економічні прогнози подальшого локдауну невтішні. Цей матеріал присвячено огляду останніх двох місяців карантину з метою відповісти на глобальне питання: як Україна відреагувала на пандемію COVID-19 у сфері права та громадського здоров’я. З огляду на поширення пандемії коронавірусу COVID-19 у всьому світі та невтішну ситуацію в окремих європейських країнах, уряд України запровадив карантин, завдяки якому обмежувальні заходи мають стримувати поширення вірусу серед населення. 11 березня набрала чинності Постанова № 211 Кабінету Міністрів України, яка з новими змінами поступово доповнювалась більш тяжкими обмежувальними заходами.  Фактично, без введення режиму надзвичайного стану, як це ...