Публікації

КОМІТЕТ ПРОПОНУЄ ЗРОБИТИ РОБОТУ ПРОКУРОРІВ ЕФЕКТИВНІШОЮ: АНАЛІЗ ЗАКОНОПРОЄКТУ № 3009А (спеціально для JustTalk)

Зображення
 ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Вісім років тому кримінальний процес зазнав концептуальних змін, хоча перехід від Кримінально-процесуального кодексу 1960 року до Кримінального процесуального кодексу 2012 р. (зауважте, навіть назви кодексів різні) відбувається досі. Не як перехід від одного нормативно-правового акту до іншого, а як від одних засад кримінального провадження до інших або від обвинувального ухилу (accusatory bias) до змагального процесу. Разом з тим, недостатньо ухвалити якісне законодавство для зміни фактичних відносин у суспільстві. Багато що залежить від їхньої імплементації в повсякденну роботу органів правопорядку та прокуратури, з чим у нас, як завжди, є проблеми. Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності запропонував чергові зміни до КПК України, яких, м’яко кажучи, було вже багато. Мова йде про  проєкт Закону № 3009а від 26.08.2020 р. , ініціаторами якого є ключові члени Комітету. Оскільки він викликав немало дискусій в професійному середовищі, хотіло...

СЛІДЧІ ПОКАЗАННЯ ЧИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ДОПИТ? (amicus curiae для Верховного Суду; у співавторстві з В. Петраковським)

Зображення
ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Найближчим часом Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне справу, яка суттєво вплине на характер кримінального провадження в цілому, а й відтак — ледь не на кожне окреме кримінальне провадження. Суддям касаційної інстанції доведеться вирішити, який підхід до використання показань (пояснень), наданих стороні обвинувачення на досудовій стадії, пасує національній системі кримінального правосуддя: той, поступ якого автори проєкту КПК хотіли перервати, чи той, якому автори проєкту КПК намагалися дати дорогу. Нагадаємо, що у пояснювальній записці до проєкту чинного КПК (реєстр.  № 9700  від 13 січня 2012 року), зокрема, зазначено: «Проект КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також  шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які бул...

АМНІСТІЯ І КОРОНАВІРУС: ЧИ ЗВІЛЬНЯТЬ ЛЮДЕЙ З ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ? (спеціально для JustTalk)

Зображення
ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Зменшення населення пенітенціарних установ — загальносвітовий тренд в умовах пандемії коронавірусу у світі. На відміну від громадян, які завжди можуть піти на самоізоляцію, дотримуватися обмежувальних заходів, як-от соціального дистанціювання, та використовувати засоби індивідуального захисту, засуджені особи або такі, які чекають вироку суду, позбавлені такої можливості. Просто фізично неможливо дотриматися дистанції, засобів захисту не вистачає для всіх, а можливість зміцнення імунітету не передбачена чинним законодавством. Тож у пенітенціарних установах є величезний ризик поширення вірусу COVID-19, а підозрювані, обвинувачені та засуджені особи не мають змоги вжити заходів, щоб захиститися від нього. Амністія — найпоширеніший інструмент для запобігання захворюванням у в’язницях та слідчих ізоляторах. У всьому світі звільняють окремі категорії осіб (щодо тих, кому залишилося небагато, щодо засуджених за дрібні злочини активніше застосовується механізм УДО, звільня...

ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ: ПІДСУМКИ З ПОЗИЦІЇ ПРАВА ТА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я (спеціально для JustTalk, у співавторстві з В. Курпітою)

Зображення
 ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ Україна продовжує послаблювати обмежувальні заходи, впроваджені на час карантину, але чи пов’язано це з покращенням епідеміологічної ситуації? Така ситуація спостерігається у всьому світі, адже, з одного боку, поширення захворюваності справді вдається стримувати, а з іншого — економічні прогнози подальшого локдауну невтішні. Цей матеріал присвячено огляду останніх двох місяців карантину з метою відповісти на глобальне питання: як Україна відреагувала на пандемію COVID-19 у сфері права та громадського здоров’я. З огляду на поширення пандемії коронавірусу COVID-19 у всьому світі та невтішну ситуацію в окремих європейських країнах, уряд України запровадив карантин, завдяки якому обмежувальні заходи мають стримувати поширення вірусу серед населення. 11 березня набрала чинності Постанова № 211 Кабінету Міністрів України, яка з новими змінами поступово доповнювалась більш тяжкими обмежувальними заходами.  Фактично, без введення режиму надзвичайного стану, як це ...

ДИСТАНЦІЙНЕ ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ: ЯКІ ІНСТРУМЕНТИ ПОЧАЛИ ВИКОРИСТОВУВАТИ СЛІДЧІ НА КАРАНТИНІ? (спеціально для JustTalk)

Зображення
ОРИГІНАЛ ПУБЛІКАЦІЇ В умовах обмежувальних заходів, запроваджених під час карантину Урядом, що мають на меті запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, суттєвих змін зазнали всі сфери професійної діяльності людини. Кримінальна юстиція — не виняток, адже злочини вчиняють і далі, а органи досудового розслідування та прокуратури мають протидіяти їм, наскільки це можливо. За понад півтора місяця карантину, який є доволі суворим в Україні, злочинність дещо видозмінилася. Насамперед рівень вуличної злочинності зменшився , оскільки як людей на вулицях стало менше, так і поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які патрулюють вулиці або контролюють виконання обмежувальних заходів (наприклад, у громадському транспорті), стало більше. Це відомий кримінологічний ефект: рівень безпеки на вулиці зростає, якщо елементарно збільшується чисельність на ній «офіцерів закону». Водночас зросла кількість шахрайств у всіх його проявах , насамперед із використанням онлайн-інструментів, якими населен...